| |
Теплі камені Спіша
Андрій ФІЛІППСЬКИЙ
Словаччина має три улюблені дітища: гірські лижі, хокей і середньовічні замки, котрих у цій невеликій країні — понад 150. Саме відшліфовані часом сіро-жовті камені колись неприступних твердинь приваблюють улітку безліч туристів з усіх куточків планети
У південній частині містечка Спішско Подград'є велично вивищується на місцевості найбільший у Центральній Європі середньовічний замок — Спіський град. Внесений 1993 року до списку ЮНЕСКО, він є визначною пам'яткою історії й архітектури, та прикладом того, як слід охороняти і використувати подібні споруди.
Давній вартовий
До XIII ст., до початку будівництва нинішнього гіганта, на його місці була фортеця романської епохи. Замок розміщувався поблизу перетину торговельних і військових шляхів, а його володар міг диктувати свою волю на багато кілометрів довкола кріпосних мурів. Тривалий час замок був резиденцією угорських феодальних сімей Турзо і Чакі.
Потрапляючи сюди нині, турист ніби переноситься в епоху мужніх лицарів і чарівних дам. Перше і головне враження — справжність усього, що охоплює погляд. Недарма кілька років тому Голлівуд на цілий рік орендував цитадель для зйомок історичного фільму.
З червня до вересня тут регулярно проводяться театралізовані дійства, героями яких є чарівники, відьми, звіздарі, воїни у важких обладунках. Навіть селяни, які пасуть овець біля оборонних валів, в цей час одягнуті, як у середньовіччі. У своєрідних спектаклях задіяні групи шанувальників давнини, професійні актори, школярі та студенти. Діти, які відвідали з батьками Спіський град, везуть додому незабутні враження.
У глибину віків
Замок розбудовували упродовж століть, аж до страшної пожежі в 1780 році, тому по ньому можна тепер вивчати історію архітектури. Добре спершу прогулятися вздовж фортечної лінії нижнього яруса, насититися історичним колоритом, а вже потім розпочинати огляд внутрішніх замкових споруд. Вхід — 1 у.о. Дозвіл фотографувати — ще 1,5 у.о., за цим ввічливо, але пильно, стежать три жінки-контролери.
Основні події відбуваються на нижньому майданчику. Тут облаштований своєрідний театр під відкритим небом, інформаційний пункт, крамнички з сувенірами і два кафетерії. В замку працює музей зброї. Обладунки, що зберігаються там, дивують невідповідністю своїх скромних розмірів величезним двуручним мечам. Дивовижно, як миршаві, на сучасний погляд, середньовічні бійці могли справлятися з такою важкою зброєю.
Закохані парочки різного віку поволі прогулюются, тримаючись за руки — лицарська атрибутика налаштовує на ніжні почуття. Квітів чомусь не продають, і це, здається, єдиний недогляд. Зате за невелику плату можна вистрілити в повітря зі старовинної кремнієвої рушниці, або з фортечного муру оглянути околиці через підзорну трубу, встановлену на тринозі. Пейзаж, що відкривається, вартий пензля великих майстрів.
Через анфіладу кімнат туристи потрапляють у романський палац — найстарішу частину замку. На високу головну вежу ведуть вузенькі гвинтові сходи з гладкими, стертими східцями і кованим ланцюгом замість поруччя.
Екскурсії проводяться англійською, німецькою і словацькою мовами. Втім, багато відвідувачів обходяться без супроводу, щоб ніщо не відволікало їх від занурення у глибину віків, духом яких просякнуті наскрізь жовті теплі камені. Реставратори навмисне не відбудовують втрачені елементи, а лише надають руїнам цивилізованого вигляду. Такий підхід до збереження історичних пам'яток виправданий економічно, та й туристи надають перевагу автентичним об'єктам.
В 1960-х роках виникла загроза руйнування самої гори, на якій височить Спіський замок. Держава виділила мільйони доларів на підтримання величезної вапнякової « подушки». Протягом 17-ти років скелю скріплювали бетоном та металевиими конструкціями. І тепер, за оцінками фахівців, замкова гора застрахована від руйнації на сотні років.
 на початок
| |
Про нас
