«Європа-Центр» — іноземці заздрять
текст: Віталій ЧУПАК, фото: Петро БУЯК
 При підготовці цього етно-фолк-фестивалю «пахло смаленим». Два місяці — надто короткий термін, щоб зробити все в спокійній атмосфері, але організатори попрацювали не зле.
До участі в акції був запрошений зірковий склад гуртів та виконавців етно-фолку, що обіцяв зібрати відповідну, не менш енергетичну публіку. Так воно і сталося. Самобутні серби з Boban Markovic Orkestar, дві запальні львівські грузинки Горгішеллі, шалена франківська Перкалаба, стильна Катя СHILLY — тільки невелика частина учасників, по виступі яких публіка, натанцювавшись, скидалася на натовп загнаних коней. Вона ж бо «відпрацювала» до кінця, так само, як і виконавці на сцені.
До речі, про сцену — вона запам’яталася люду надовго. У ній було щось незвичне та містичне.
Тими днями Центр Європи відвідало кілька тисяч гостей. Фестиваль вирішили зробити щорічним. Нові музичні баталії у Карпатах не за горами, а Рахів сховався за них (гори) і чекає.
Карпатський вернісаж
текст: Сергій ПАВЛЮК, фото: Мирослав КУШНІРЕНКО, Юрій РИЛЬЧУК
 Вперше цей фестиваль народного прикладного мистецтва проходив 10-11 вересня 2005 року на майдані Шептицького у місті Івано-Франківську. Учасниками стали як знані майстри, так і ті, хто робить перші кроки в опануванні ремесла. Приблизно половину складали представники Прикарпаття. Друга найбільша делегація приїхала з Буковини. Були і гості із Закарпатської, Донецької, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей.
 Тут можна було побачити твори із десятків видів декоративно-прикладного мистецтва. Відвідувачі із задоволенням купували чи принаймні розглядали (автори охоче розповідали про свої вироби) витончені ткані, вишивані, плетені, різьблені, керамічні, скляні, дерев’яні, вовняні і т.д. речі, які відображають і українську традицію, і сучасні тенденції декоративно-ужиткового мистецтва. А що особливо цікаво, всім бажаючим майстри давали уроки, так звані майстер-класи народного промислу: гончарства, лозоплетіння, вишивки та писанкарства, витинанки та в’язання, плетіння ляльок-мотанок.
Фестиваль розпочав свою роботу вранці у суботу сурмом трембіт оркестру з Верховинського району під керівництвом знаменитого колекціонера народних інструментів, музиканта Романа Кумлика, а у неділю завершився виступом ансамблю троїстих музик. У проміжку на сцені тривала шоу-програма, конкурси, жарти. Ярмарок супроводжувався музикою й піснями.
Головним організатором «Карпатського вернісажу» стала Рада з туризму Карпатського регіону.
Terra Heroica — 2005
текст і фото: Ірина ПУСТИННІКОВА, фото: Пьотр ТРОХІМ’ЯК
 З 7 по 9 жовтня в Кам’янці-Подільському відбулася спроба повернути час назад. Більш як 150 учасників 12 військово-історичних груп з України, Польщі, Чехії та Росії взяли участь у першому міжнародному фестивалі Terra Heroica.
Головною подією свята стала реконструкція штурму Старої фортеці військами Богдана Хмельницького у 1653 році. Тут було використано 75 кілограмів пороху, 30 вибухових пакетів і кілька центнерів холодної зброї, виготовленої за зразками XVII століття. Духу епохи відповідали не лише костюми учасників фестивалю, відтворені з домотканих тканин за модами середньовіччя, а й побутові деталі — скажімо, посуд та їжа.
До речі, фрагменти штурму будуть використані у фільмі «Мости сердечні», який протягом місяця знімався в місті над Смотричем. Режисер Лев Карпов запросив до участі в фільмі Богдана та Остапа Ступків та відому за фільмом «Статський радник» російську акторку Емілію Співак.
У програмі фестивалю були також виступи кінного театру «Скіф», свято пива, богатирські ігри та «Карaоке на майдані». Ввечері кам’янчани та гості міста побачили театралізоване дійство «Ми — нащадки великих героїв», в якому взяли участь заслужений артист України Віктор Павлік, гурт «Гайдамаки», а також львівський духовний театр вогню «Воскресіння». Закінчився фестиваль лазерним шоу від львівської компанії «Тех-Арт» та святковим феєрверком.
Вдала спроба провести в Україні військово-історичний фестиваль має покласти початок гарній традиції. Наступного року Кам’янець-Подільський запросить гостей на реконструкцію подій 1672 року, часів польсько-турецької війни.
Посвята у географи
текст: Надія КОВБАСНЮК, фото: Лариса НОВОСЕЛЬСЬКА
 Найцікавішим дійством на географічному факультеті Чернівецького Державного університету, мабуть, є посвята першокурсників у студенти-географи. Цей масовий захід проводиться вже 38 років поспіль.Посвята, яка зазвичай відбувається в урочищі Лужки поблизу села Виженка Вижницького району, відома своїми традиціями.
Керують святом студенти четвертого курсу, котрі приїжджають на місце дійства заздалегідь. Вже біля автобусів першокурсників зустрічають переодягнені «гуцули» і долають із ними маршрут протяжністю 20 кілометрів, сповнений несподіванок і пригод.
Спочатку необхідно пройти символічну митницю, де студентам-новачкам «штампують» обличчя печаткою геофаку та «конфісковують» зайві і важкі речі перед підйомом. Протягом усього походу, провідники-«гуцули» змушують першокурсників співати пісні та вигукувати своєрідні «кричалки». Звичайно, є у програмі і присяга — на колінах, урочисто й палко — на вірність природі (текст зачитують лісові «мавки») та на вірність геофаку й університету (перед портретом декана).
На перевалі Німчич туристів очікує гарячий чай із сухарями. А ще — «канібали» та «цигани», які ворожать по руці і топографічних картах на майбутню сесію. Тут четверокурсники влаштовують молодшим колегам різноманітні конкурси та естафети.
На спуску до урочища Протяте каміння процесія оминає «самогубця-повішеника» (довело студентське життя) старшокурсника. Можна оглянути скелі й трошки попрактикуватись у скелелазінні. На переправі через річку стомлених мандрівників зустрічає «водяник» зі своїм «сімейством» і допомагає перейти на протилежний берег. Голодних і брудних дівчат та хлопців розважають «чорти», супроводжуючи їх до місця основного дійства поблизу стоянки автобусів.
На стоянці четвертокурсники обладнують табір і готують гречану кашу зі шкварками на вечерю... У сутінках всі, тримаючи свічки, збираються на поляні поблизу високого прикрашеного трону,. Під голосні заклики першого курсу і яскраві феєрверки спускається на трон бог Гео. Він дає завдання кожній із груп студентів. Лише виконавши їх, студенти вважаються посвяченими. Церемонія скріпляється божественним напоєм — нектаром (серед студентів — «пійлом»).
Подібне дійство, звичайно, надовго залишається в пам’яті.
 на початок
| 
Про нас
;)
;)
;)
;)
;)
