| |
 Об’єкт у небі, над прірвою, на грані...
текст: Вероніка ЗАНИК
(Матеріал подається в скороченні)
Коли в об’єктиві фотоапарата людина — це може бути цікаво. Але якщо ця людина крутить сальто на ровері, виконує трюк на скейті чи борді, летить в небі, дреться прямовисною скелею, мчить гребенем морської хвилі, висить над прірвою — це таки цікаво. Динаміка, напруга, емоція ризику, важковловима мить — ознаки екстремальної фотографії. Позаяк людей, ладних важити здоров’ям, доводити собі свої незвичайні можливості і отримувати від цього адреналін, стає дедалі більше, знаходяться й ті, хто це хоче впіймати у фотооб’єктив. Таких ловців миті об’єднав перший міжнародний фестиваль екстремального фото у Львові. По суті, то був конкурс, результатом якого стала груднева виставка у залі львівського Палацу мистецтв.
 Учасниками змагання були фотографи з України та Росії — загалом чотири десятки осіб. Зрозуміло, на виставку потрапили кращі з кращих. Організатор акції й сам належить до тієї категорії людей, що хворіють екстремальним спортом і фіксують цю хворобу в інших. Львів’янин Олександр Поздняков займається фотографією років шість. Почалося все з того, що він вступив у Львівський університет на географічний факультет і потроху зробився затятим мандрівником. З’явилися друзі, схожі за вдачею. Середовище затягнуло. Походи в Карпати, спелеологія — печери на Тернопільщині, а далі й Крим, захоплення скелелазінням, альпклуб, Кавказ... А паралельно — фотосправа:
 — Чим займаєшся, те й фотографуєш. Чи не так? Спочатку дешевим фотоапаратом, потім хочеш робити це якісніше, вивчаєш фотосправу, досліджуєш досвід інших... І одного разу розумієш, що хвалитися всім цим перед друзями, а далі складати у шухляду — нема сенсу. Має бути якесь продовження. У світі екстремальна фотографія давно добре розвинена й популярна. Я вирішив зібрати таких людей тут, в Україні, щоб вони показали себе одне одному, а згодом і світові.
Отже, початок зроблено. Створений інтернет-сайт (www.extremeimaging.com.ua — тут можна побачити роботи учасників конкурсу), з допомогою якого і знайшлися екстрімфотографи. Відбувся перший конкурс, визначені перші переможці: Анна Піунова, (Москва, Росія), Сергій Алєксандров (Санкт-Петербург, Росія), Олександр Климович (Дніпропетровськ), Андрій Бєлов (Чернівці), Тарас Гіпп (Львів). І призи авторам адреналінових знімків видали відповідні: альпіністську мотузку, туристичний ліхтарик, газовий пальник, велосипедний наплічник, гірськолижні рукавиці. Організатор знайшов спонсорів, акцію підтримало Генеральне консульство Республіки Польща у Львові....
На думку одного з учасників і переможців конкурсу Олександра Климовича, подібні до львівської акції робити вкрай необхідно, бо Україна в цьому сенсі дуже відстала від світу. А будуть фестивалі, виставки, будуть зустрічі фотографів — будуть добрі знімки. І про них має знати не лише вузьке коло людей…
…До речі, про техніку і контакт з нею. Переможниця конкурсу екстремального фото у Львові москвичка Анна Піунова розповідає про це з гумором:
— Декілька років тому на день народження мені подарували камеру. Інструкцію, як з нею поводитися, я так і не здолала донині. Але вирішила вчитися в Академії фотографії. І тут мені справді пощастило. Мій педагог, чудовий фотограф Дмитрій Єршов, терпляче пережив період, коли мені все було абсолютно незрозуміло. Він не відповідав на дурні питання, що тоді мені здавалися найважливішими, на зразок «що таке експозиція». Він просто вчив бачити. І потроху справа пішла. Сама я займаюся скелелазінням, катаюся на сноуборді. Але якщо у випадку з дошкою дефіциту знімків нема, то зі скелелазінням справа цілком інакша... Щоб фото вдалося цікавим, переконливим, потрібно бачити, відчувати, бути в темі.
Анна Піунова фотографує не так давно. Та попри це вже була учасницею не лише виставок в Росії, а й Іспанії. Її фотороботи вміщали на розвороти й обкладинки видання країн Європи, США, каталоги спортивного спорядження…
В матеріалі використані фотороботи учасників виставки.
  
| |
Про нас
