Pедакційна колонка

Пригріло. І... почалося — інакше не скажеш. Знову на Карпати ринула хвиля туризму. З одного боку, це втішно: люди прагнуть оздоровлюватися, зміцнюватися, пізнавати край і себе. А з іншого боку — лячно за здоров’я наших гір. Бо їх освоєння, а то й нещадна експлуатація далеко не завжди Карпатам на користь. Говорено-переговорено про те, що туристи часто по-варварськи ставляться до гір, смітять, нищать, поводяться так, наче наступні покоління уже не матимуть потреби відпочивати на природі. Але туристи складають лише невеликий відсоток тих, хто на свій розсуд (чи й без розсуду) ґаздує в горах. Продається карпатська земля, розростається інфраструктура, вторгнення у природу відбувається нестримно і не завжди врегульовано. Ясна річ, що існують якісь закони, приписи. Але лише сліпий не побачить, наскільки вони безсилі. Втім, якщо в державі ситуація загалом досить хаосна, то не може вона бути кращою на окремо взятій території.

Pедакційна колонка

В одному західному виданні нещодавно опублікували результати дослідження: розлучення шкодить довкіллю. Мовляв, якщо сім’я користувалася однією газовою плитою, одним холодильником, однією системою опалення і т.д., то після розлучення усі побутові прилади колишні чоловік і жінка використовуватимуть окремо — кожен свої. От до чого додумалися, правда? Трохи аж смішно. Втім, це свідчить, що десь уже замислюються навіть над такими нюансами, турбуючись про навколишнє середовище. Публікують у пресі, обговорюють, акцентують увагу. І це вже неабиякий крок. Нам до такого рівня суспільної свідомості ще далеко...

Хвилю освоєння Карпат в одну мить не зупиниш. І у кабінети державних мужів, які самі не проти взяти побільше від цієї чудової території, не скоро достукаєшся. Що ж залишається? Стукати до свідомості одне одного. Зрештою, якщо низи не захочуть, то верхи не зможуть. Як саме стукати, кожен зокрема знає краще. Мабуть, варто вперто соромити тих же варварів-туристів і темних горян (хай вибачать таке до них звертання). Горяни, будьте гордими — бережіть свою землю. Бо інакше станете рабами на чужій для вас карпатській землі. Туристи, шануйте ці гори, бо інакше вам доведеться їздити в чужі... Закарбуймо собі: це наше, воно безцінне, іншого ніколи не буде. І можна збиратися в гори — оздоровлюватися, міцніти тілом і духом, пізнавати край і себе — з Божою поміччю і з «допомогою» Карпат.

Редакція

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Посилання