Великий помічник подорожнього

текст: Павло РУДЕНКО

фото: Денис ТРОФІМОВ

Ніж у туристичній мандрівці — безцінна річ. Відрізати кусень хліба або сала, відкрити консерву чи вистругати рогач для багаття — він всюди стане у пригоді. Бувають і зовсім екстремальні ситуації: кусає змія (борони Боже) і слід зробити надріз та висмоктати отруту... І взагалі, як іти в гори без ножа, то краще сидіти вдома.

Великі, малі, цільні, розкладні...

Туристичні ножі, на відміну від, скажімо, мисливських, не є холодною зброєю. Тому навіть ті ж мисливці часом воліють користуватися «мирним» ножем, на який не потрібно дозволу. Туристичні ножі бувають різних форм і розмірів, можуть виконувати багато різних функцій. Скажімо, бувають цільні і розкладні. Цільні мають на клинку пилку чи не мають, так само й канавку, яку хибно вважають кровостоком, можуть навіть заміняти сокиру. Розкладні ж іноді містять усе можливе — від власне клинка до ножичок «для підстригання вусів», не кажучи вже про пилочку для розпилювання невеликих брусків дерева, штопор і виделку. Підбір ножа залежить від того, який вид туризму ви обираєте, в яких умовах, в яку пору року. Очевидно, має значення і ваш естетичний смак.

Що простіший ніж, то він надійніший у використанні. І універсальність, як не крути, а теж має свою межу. Тому досвідчені туристи часто беруть в походи два види ножів: цільний з одним «серйозним» клинком та невеликий багатофункціональний.

Пружний і твердий, як булат

Перш за все ніж повинен довго тримати заточку, бути стійким до агресивного «мандрівного» середовища, зручним у використанні, легким. Чи не найголовніше — сталь, з якої зроблений клинок. Вона визначає, чи скоро він зламається або затупиться, що ви зможете ним розрізати або розрубати. Про якість сталі говорять цифри, написані у паспорті ножа чи нанесені на клинок. Позначення можуть мати вигляд на кшталт «45 Х 13», де перше число вказує на вміст вуглецю, а буква і друге число — вміст хрому. Що більше вуглецю, то твердіша сталь і, відповідно, такий ніж довше не затуплюватиметься. Напис буває і складнішим, якщо у сплав додають інші метали: молібден, нікель, титан.

Здавна досконалою — дуже твердою, а одночасно й гнучкою — вважалася так звана дамаська сталь. Щоправда рецепт булата (від перського пулад — криця), аналог якого пізніше використовували сирійські майстри з міста Дамаск, нині втрачений. Сучасні клинки зі сплаву, який виробники називають дамаською сталлю, має характерний візерунок і, відповідно до назви, високу ціну.

Фірма гарантує

В Україні можна налічити десяток майстрів, котрі виготовляють ножі під замовлення. А є ще люди, переконані, що найкращий ніж — із ресори. Але наразі ми говоримо про сертифіковані вироби. Більшість ножів на українському ринку — російського виробництва. Поширені торгові марки: «Нокс», «Златко», «Медтех». Середня вартість туристичного ножа від цих виробників — 250-500 гривень залежно від марки сталі, матеріалу, з якого зроблене руків’я, ножни тощо. У спеціалізованих крамницях можна зустріти і вироби фірм «Linder» (Німеччина), «Muela» (Іспанія), Frosts Mora (Швеція), Opinel (Франція) та інших. В основному це добротні ножі та часто не дорожчі за російські аналоги.

Серед розкладних вже багато років лідирують швейцарські «Victorinox» та «Wenger». Їх вартість також залежить від якості сталі та функціональності — від 100 гривень до 200 доларів. Цими ножами можна робити багато операцій, рекордна кількість функцій в одній із моделей переважає три десятки. Але частіше — до десяти. Щорічно швейцарці випускають на світовий ринок мільйони екземплярів, «беруть» покупця незмінною якістю та доступною ціною. Той же «Victorinox», окрім швейцарської армії, де ніж є обов’язковим атрибутом солдатів і офіцерів, постачає своїми виробами війська всіх країн НАТО.

Звичайно, не можна забути і про китайську продукцію, яка превалює на українських базарах. Цих ножів надто багато, коштують вони дуже дешево і продаються без документів. Зазвичай на клинку є лише стандартна штамповка «stainless steel». Насправді із цієї сталі варто робити хіба що виделки.

Взагалі, ніж — дуже індивідуальна річ. Він має підходити вам не тільки за хімічним складом клинка, формою, матеріалом руків’я, ножнами, бути зручним і надійним. Знавці кажуть, що кожен «порядний» ніж має свій характер.

Як уникнути конфлікту із законом?

Редакція звернулася за коментарем до фахівця. Розповідає Олег ТАНЧИН — старший експерт Науково-дослідного експертно-кримінального центру при УМВС України в Івано-Франківській області.

Як визначити, чи належить ніж до холодної зброї? Закону про зброю в Україні ще немає. Наразі експерти користуються «Методикою криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів» (1999 рік), іншими нормативними актами. Там належність до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою) сукупності таких загальних криміналістичних ознак:

— призначеності для ураження цілі;

— придатності для неодноразового ураження цілі.

Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.

За технічними даними ніж можна визначити як холодну зброю, якщо він має:

— мінімальна довжину клинка — не менше, як 90 мм;

— мінімальну товщину клинка — не менше, як 2,6 мм;

— мінімальну твердість клинка, що виготовлений із вуглецевистої сталі — не менш, як 50 одиниць;

— мінімальну твердість клинка, що виготовлений із корозійностійкої (жаростійкої) сталі — не менш, як 45 одиниць;

— кут загострення леза — не більше, як 30 градусів.

Туристичні ножі є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться. Але туристичний ніж може бути визначений як холодна зброя, якщо відповідатиме вже вказаним технічним даним та матиме конструктивні елементи, які дозволять надійно тримати його в руці: обмежувачі, утики, ергономічні руків’я.

В обхід всіх цих правил фірми-виробники часто забезпечують жорсткість самого клинка не за рахунок його твердості, а, наприклад, збільшення товщини. (Якщо однієї з цих ознак немає, то ніж не є холодною зброєю). Або лезо роблять твердішим, ніж саме полотно клинка. Це вже більш сучасний підхід.

Тож самому туристові доволі важко визначити, чи є його ніж холодною зброєю, чи ні. Найкраще мати документ. Крамниця зобов’язана видати покупцю паспорт-сертифікат. Там мають бути технічні дані ножа, підпис продавця, печатка магазину. Добре носити його з собою — тоді проблем із міліцією не виникатиме. Інакше вас можуть затримати від трьох до 72 годин, до з’ясування всіх обставин.

Ножі, які однозначно є холодною зброєю, наприклад, мисливські, вам просто не продадуть без відповідних документів.

Наразі в Україні немає власного промислового виробництва ножів. Є окремі майстри, котрі роблять ексклюзивні екземпляри. Якщо ви придбали такий виріб без сертифіката і збираєтесь використовувати у походах, то краще віддати його на експертизу і отримати документи в дозвільній системі УМВС.

        на початок

Скоро:

Шановні друзі!

Звіти:

Звіт
фестивалю «Бербениці фіґлів 2008»

Звіт
фестивалю «Свято Купала на Драгобраті»

Звіт
фестивалю «Екстрім-Байк 2008» перший етап

Звіт
фестивалю позашляховиків «Кубок Карпат 2008» перший етап

Фотозвіт
фестивалю «Гринджоли»

ФОТОЗВІТ
Фестиваль
«Свято першого снігу»

Партнери:

більше